Що таке термошок?

Дуже часто при експлуатації склопакетів порушуються елементарні правила, що призводять до сумних наслідків – склопакети просто лопаються. Розглянемо докладніше одну із причин виникнення тріщин – термошок.
Термошок – спонтанне руйнування скла в результаті розвитку внутрішньої напруги при його нерівномірному нагріванні-охолодженні.

Почнемо з того, що скло під час виробництва склопакетів їх не ріжуть, а ламають. Тобто скло не ріжеться, воно дряпається та по подряпині розламується. На місці розлому виникають обов’язково мікротріщини. Хочемо ми, не хочемо – це фізичний процес, від цього нікуди не подітися. І коли вікно експлуатується, воно то нагрівається, то остигає, склопакет та профіль починають «дихати», «працювати».

Одного разу при збігу обставин на одному листі скла виходить перепад температури, і мікротріщини на краю скла починають працювати як клини. Коли на склі виникає різниця температур приблизно в 40 градусів Цельсія – воно тріскається і не важливо, яке це скло – з покриттям, без покриття, з тонувальною плівкою або прозоре.

Чому з’являється термошок на склопакеті?

Термошок найчастіше буває на південній стороні, рідко буває з північного боку орієнтації фасадів. Тріщину через термошок можна дуже добре відрізнити від будь-якої іншої тріщини, якщо подивитися на скло більш уважно і зняти штапики. Якщо тріщина виходить під кутом 90 градусів до торця скла і в місці, звідки виходить тріщина, немає жодних сколів, жодних щербин – то висока ймовірність, що це саме термошок. Тріщини від термічного впливу завжди йдуть під кутом 90 градусів як до торця скла, так і з боку поверхні. Тріщина може бути поширюватися як завгодно, вона вийшла під 90 градусів і пішла далі, під будь-яким кутом. Вона може закінчити свій шлях або може розбитися на 2 або 3 тріщини.

При малій термічній напрузі виходить одна тріщина з кутом в 90 градусів і при вищій напрузі вже виходить кілька променів, кут все одно зберігається той самий 90 градусів.

На ризик появи термошоку насамперед впливає орієнтація фасаду, де є сонце, де більше тепла йде від сонця. Впливає також тип скла, який використовується і різні абсорбуючі плівки, тому що скло нагрівається набагато інтенсивніше.

Важливий момент Не стільки небезпечний нагрівання скла, скільки його нерівномірність, наприклад, якщо є у вікна якийсь козирок, або якась частина вікна заходить у непрозору зону – то виходить, що частина скла знаходиться під прямими променями сонця, а частина знаходиться в тіні.

Якщо це скло тоноване, або з абсорбуючою атермальною плівкою, воно нагрівається набагато інтенсивніше під дією сонця, а та частина, яка знаходиться під козирком, вона не нагрівається або нагрівається набагато повільніше. Як тільки виникає різниця температур в 40 градусів – скло трісне, як правило, це буває частіше ранньою весною або пізно восени, коли з одного боку Сонце вже це гріє по-літньому спекотно, але на вулиці ще поки що холодне повітря. Тому якщо у нас є джерела нерівномірного нагріву, якісь тіні падають на скло, це дуже критично саме в цю пору року.

Крім зовнішніх конструкцій, які зможуть створити тінь і цим викликати нерівномірний нагрівання, його також можна викликати і внутрішніми елементами, особливо сонцезахисними конструкціями, такі як жалюзі. Жалюзі можуть бути дуже критичні в плані термошоку і небезпечніші за ті жалюзі, які максимально близько прикріплюються до поверхні скла. Є такі жалюзі, які вбудовуються в самий штапик і повністю закривають всю поверхню скла. Причому жалюзі, які пересуваються, які можна зібрати – вони небезпечніші.

Впливає і колір жалюзі. Як не дивно, але білі жалюзі є одними з найнебезпечніших, тому що білий колір відображає близько 70% енергії назад на скло. В цьому випадку, господиня може підняти ці жалюзі і закрити верхню частину вікна, так щоб сонце не світило їй у вічі, а нижню частину залишити відкритою – виходить, що верхня частина скла вона буде нагріватися набагато інтенсивніше і може статися руйнування скла через термошок саме за рахунок того, що жалюзі або рольштори були щільними до скла.

Не допускається створювати такий нерівномірний нагрів і краще уникати установки будь-яких будівельних матеріалів, захаращень на вікна, особливо на південній стороні.

Ще кілька досить поширених випадків термошоку

Влітку на сонці на південній стороні у нас скла можуть нагріватися до температури 100 градусів. І коли ми бризкаємо на скло холодною водою вони тріснуть, вони не призначені для того, щоб витримувати таке навантаження. Скло, яке витримує термічне навантаження – це загартовані або термічно зміцнені скла, які, наприклад, встановлені в духових шафах. При натягуванні стель використовують теплові гармати. Теплові гармати спрямованим потоком випромінюють теплову енергію і якщо монтажники, які натягують стелі, повернули гармату на скло і залишили на якийсь час, скло, звичайно ж, не витримає такого концентрованого потоку гарячого повітря і трісне.

Також у новобудовах часто використовують теплові гармати для того щоб просушити штукатурку і так само теплову гармату направляють на скло, потім йдуть і через кілька годин повертаються і помічають те, що скло тріснуло. Теплову гармату прибирають, все ховають, викликають віконників, показують скло, що тріснуло.

А чи наносить нанесення сонцезахисної плівки до тріщин на склі?

Віконні тонуючі плівки можуть вплинути (навіть теоретично) тільки на одну з причин – термошок. Плівки справді відбивають і поглинають деяку частину сонячної енергії. Але плівки не єдина причина ненормативного нагрівання скла: це можуть бути штори, розташовані надто близько, наклейки на вікнах, опалювальні батареї і навіть межа тіні, що падає на скло.

Предмети, поставлені на підвіконня (великі горщики для квітів, коробки, стопка книг), або наклеєні на внутрішнє скло склопакета (афіші, оголошення, газети) можуть призвести до виникнення тріщин. Все це заважає циркулювати повітря, заважає відводу тепла від вікна і в результаті різні частини скла нагріваються по-різному. Ризикнемо припустити, що за інших рівних умов (якість кромки, товщина скла, якість поверхні скла і т.д.) ймовірність термошоку вище на менших пакетах т.к. у більшого зберігається можливість лінзування, є деформуватися. Чим більші розміри скління, тим вище механічна напруга між нагрітими та холодними ділянками скління.

Крім цього, значне лінійне розширення скляних панелей в результаті нагрівання інсоляцією може призвести до їх руйнування за відсутності температурних зазорів між елементами скління та профілем.

Нижче наведено основні фактори, які можуть призвести до руйнування скла:

• Високий коефіцієнт абсорбції (поглинання) сонячного проміння. Цей показник може бути високий як через забарвлення скла в масі, так і через темну плівку. Чим вище цей показник, тим більший ризик руйнування Тінь, що падає на фасад, зумовлює наявність освітленої та неосвітленої зон на поверхні скла.
• Наявність «теплового мішка», тобто зони, з якої не відводиться надмірне тепло (наявність теплоізоляції за склопакетом, наявність ніші у верхній частині тощо).
• Наявність двох або більше енергозберігаючих покриттів у двокамерному склопакеті. По суті, є окремим випадком «теплового мішка».
• Орієнтація та нахил елементів фасаду/будівлі, вони впливають на інсоляцію поверхні скла.
• Якість різання/обробки кромки скла, товщина скла. Добре оброблена кромка зменшує ймовірність виникнення термошок.
• Кліматичні параметри: пора року, коливання добової температури, широта місця будівництва тощо.